Дитячі емоції

Що може бути більш цікавим та більш непередбачуваним, а ніж дитячі емоції. Здивування, радість, сум... все таке справжнє, щире та неповторне.
Мої перші спроби. Ну і улюблена модель)

Спроби дійсно перші, без навиків, в дома, з імпровізованим  домашнім освітленням та підручними аксесуарами)).

Враховуючи рік різниці, доданий досвід, починаєш сам бачити промахи, ньюанси і вчитись, продовжувати вчитись). Удачі мені в цій нелегкій справі)

Далі буде...

Студійний фотосет. Все буває вперше.

Поки за вікном нельотна погода, а  в дома вічно кашляючі діти, хочеться згадати якою була осінь. Так, тепла, барвиста, яскрава і ловили кожен промінчик, кожен момент. Осінь була багата на фотоексперименти. Фотокамера завжди з собою і часом була потрібна в найнеочікуваніші моменти)
Цієї осені наважилась на експеримент в студії. Дякую чоловіку за підтримку)
Орендували ми студію. Абсолютно не вмію працювати з штучним освітленням, навіть професійним, плюс моделі, які  вічно розповзаються. Паніка. Але ж студія проплачена, то гріх не скористатись.
Тому в бій.
Ось що вийшло

Купа ньюансів, які видно неозброєним оком. але на перший раз простимо, а?). Отримала масу задоволення від роботи. Очі бояться, а руки роблять)

Ну і штатив нам в допомогу, і ми всі разом

І трощки кривуватенько, ми разом, штатив вперто падав). Але так, ми  happy family)

Отака пригода. Однозначно, хочу ще). Хто зі мною?)

Новорічна згадка

Неймовірно швидко пролетіли новорічні свята. З захопленням ми готувались, ялинки. гірлянди, вогники і з нетерпіння чекали можливості поховати усе подалі і взяти курс на весну.
О, так, я вже дивлюсь лише в напрямку весни. Душа бажає кльору, голубого неба і тепла.
Але ж новий рік, уся та кольорова мішура, вона сама манила нас, тому ми бігали по фотостудіях, до центральних. ялинок, ярмарок, щоб зафіксувати в памяті і на фото якими були ці свята.
З професійною фотостудією не склалось, але ж імпровізувати ніхто не забороняє). Трохи декору, настрій і моделі і вуаля. В альбомі буде яскрава памятка яким був цей Новий рік)

Коли хочеться фотографувати нічого не стримує, а ні недоречність витрат на фотостудію, а ні відсутність снігу за віком. Настрій і трохи фантазії.

А результат ж не поганий?))

Знайомство.

Вітаю усіх тут в мене в гостях!
Звати мене Христина і я в постійних пошуках себе.

Тут буду описувати частинку себе яку я нібито нащупала - фото).
Змалечку  цікавилась фотографією, радянські фотоапартати з такими незрозумілими тоді обєктивами, тоді абсолютно нецікаві мильнички, з яких мені вдавалось часом витиснути неможливе. Ну і нарешті Sony a58. Після усього, що я мала, я відчула себе художником з цим фотоапаратом, а це лише початок).
Мої моделі.

Найціннішими моїми моделями є мої діти (Ромчик та Роксоляна). Вони завжди готові то експериментів. Імпровізована домашня студія, снігопад чи дощ ми долали усе і таки кілька кадрів маєм най-найцінніших.
В цьому блозі хочу ділитися з вами моїм фотозахопленням, навчатися і критикувати.
Буду рада компанії).